Неділя, 20.08.2017, 13:26

Відділення Національної служби посередництва і примирення в Хмельницькій області



· RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Закони України [1]
Укази Президента України [1]
Нормативно-правові акти НСПП [11]
Пошук
 Нормативно-правова база
Головна » Файли » Нормативно-правові акти НСПП

РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ ПРИМИРНОЇ КОМІСІЇ
[ Викачати з сервера (21.0Kb) ] 15.05.2010, 16:02

1. Загальні положення
1.1. Регламент роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (далі - Регламент) розроблений відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", інших законодавчих актів України, Положення про Національну службу посередництва і примирення , нормативних актів Національної служби посередництва і примирення з питань здійснення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).
1.2. Регламент встановлює порядок скликання і проведення засідань примирної комісії, визначає процедуру розгляду висунутих найманими працівниками (профспілкою) вимог, порядок прийняття рішень примирної комісії та доведення їх до виконавців, а також функції членів примирної комісії, які випливають з їх повноважень, встановлених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про примирну комісію, затвердженим Національною службою посередництва і примирення.
1.3. Примирна комісія з дотриманням положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" може вести розгляд колективного трудового спору (конфлікту) таким чином, який вона вважає за потрібний. Повноваження, надані сторонами колективного трудового спору (конфлікту) членам примирної комісії, можуть включати повноваження на визначення допустимості та належності будь-якого доказу.
1.4. За загальним правилом місце проведення засідань примирної комісії визначається сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за їх місцезнаходженням.
 За бажанням сторін місцем проведення засідань примирної комісії можуть бути зали (кімнати) примирних процедур структурних підрозділів НСПП.
За наявності домовленості сторін і примирної комісії місце засідань примирної комісії визначається примирною комісією з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, характеру справи, зручності обраного місця розгляду для сторін та складу примирної комісії. 
1.5. Примирна комісія може оголосити перерву в засіданні або відкласти розгляд справи у випадках: - необхідності отримати нові докази від сторін колективного трудового спору (конфлікту) або ж отримати відповідні експертні висновки; - необхідності проведення консультацій із сторонами колективного трудового спору (конфлікту); - необхідності отримання роз'яснень або консультацій від центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; - виникнення потреби залучення до роботи примирної комісії незалежного посередника. Розгляд справи може бути відкладено і за наявності інших обставин, що перешкоджають, на думку примирної комісії, розгляду колективного трудового спору на даному засіданні. Відкладаючи розгляд справи, примирна комісія приймає мотивоване рішення.
1.6. Примирна комісія повинна прийняти рішення: на виробничому рівні - у п'ятиденний, на галузевому і територіальному рівнях - у десятиденний, на національному рівні – у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісії. За згодою сторін колективного трудового спору (конфлікту), яка оформляється відповідною угодою, строки розгляду колективного трудового спору (конфлікту) можуть бути продовжені.
1.7. Усі документи, що стосуються колективного трудового спору (конфлікту), повинні подаватися сторонами у такій кількості примірників, щоб кожна із них мала по одному примірнику.
1.8. Примирна комісія забезпечує відправлення сторонам колективного трудового спору (конфлікту) усіх документів у справі. Вони направляються за адресою, вказаною сторонами.
1.9. Будь-яке повідомлення вважається одержаним, якщо воно доставлене адресату особисто чи направлене адресату рекомендованим листом або будь-яким іншим шляхом, що передбачає реєстрацію доставки цього повідомлення. Повідомлення вважається одержаним в день такої доставки.
1.10. Рішення примирної комісії направляються сторонам колективного трудового спору (конфлікту) лише рекомендованим листом або вручаються особисто під розписку.
2. Компетенція примирної комісії
2.1. Примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається із представників сторін.
2.2. Примирна комісія розглядає розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин щодо:
- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; - укладення чи зміни колективного договору, угоди.
2.3. Примирна комісія розглядає колективні трудові спори (конфлікти), віднесені до її компетенції статтею 7 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Конвенції Міжнародної організації праці N 154 1981 року "Про сприяння колективним переговорам", Рекомендації Міжнародної організації праці N 92 1951 року "Щодо добровільного примирення та арбітражу", Рекомендації Міжнародної організації праці N 130 1967 року "Щодо розгляду скарг на підприємствах з метою їх вирішення" з питань прав і обов'язків сторін колективних трудових спорів (конфліктів) та послідовності проведення примирних процедур в частині обов'язку сторін використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством, сторони колективних трудових спорів (конфліктів) за взаємною згодою можуть утворювати примирну комісію для вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли щодо: - виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; - невиконання вимог законодавства про працю.
2.4. Примирна комісія з додержанням вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" на першому засідання самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у неї компетенції для розгляду конкретного спору. У випадках, передбачених частиною першою цього пункту, примирна комісія повинна відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення нею питання щодо наявності у неї відповідної компетенції. З питань наявності чи відсутності компетенції примирна комісія у зазначених випадках виносить мотивоване рішення. Якщо примирна комісія дійде висновку щодо неможливості розгляду нею конкретного спору внаслідок відсутності у неї компетенції, розгляд колективного трудового спору (конфлікту) припиняється.
3. Порядок проведення засідань примирної комісії
3.1. Примирна комісія проводить свою роботу у формі засідань. Відкриття засідання примирної комісії оголошується головуючим, який обирається більшістю голосів від фактичної кількості членів примирної комісії.
3.2. Дата і місце проведення наступних засідань примирної комісії визначаються членами комісії шляхом голосування. За пропозицією головуючого на початку роботи примирної комісії вона визначає після можливого скороченого обговорення орієнтовну дату закінчення роботи примирної комісії.
3.3. Засідання примирної комісії є відкритими, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної чи комерційної таємниці. У разі, коли проти відкритого розгляду справи примирною комісією висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні. 
3.4. Представники телебачення, радіо і преси можуть бути присутніми на засіданнях примирної комісії, за винятком випадків, визначених пунктом 3.3 цього Регламенту.
3.5. На закритому засіданні примирної комісії мають право бути присутніми незалежні посередники, представники сторін колективного трудового спору (конфлікту) та представники Національної служби посередництва і примирення.
3.6. Особи, присутні на засіданнях примирної комісії, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення ними порядку за розпорядженням головуючого на засіданні їх може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.
3.7. Головуючий на засіданні оголошує закінчення роботи примирної комісії на підставі рішення примирної комісії, прийнятого безпосередньо перед закінченням роботи.
3.8. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) не пізніше як за один день до початку роботи примирної комісії надають членам примирної комісії необхідні матеріали, що стосуються колективного трудового спору.
3.9. Затвердження порядку денного засідання примирної комісії здійснюється відповідно до вимог цього Регламенту. Розгляд питань примирною комісією здійснюється шляхом обговорення.
3.10. Проект порядку денного засідання примирної комісії обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.
3.11. Обговорення щодо включення будь-якого питання до порядку денного засідання примирної комісії проводиться за скороченою процедурою.
3.12. Рішення про включення питання до ще не затвердженого в цілому порядку денного засідання примирної комісії приймається, якщо за нього проголосувало не менше 1/3 членів примирної комісії від їх фактичної кількості. Рішення про виключення питання з ще не затвердженого в цілому порядку денного приймається не менш як половиною голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.
3.13. Питання затвердженого порядку денного засідання примирної комісії можуть розглядатися в іншій, ніж в передбаченій в ньому послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням примирної комісії, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою. При цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обгрунтуванням, а також повідомлення про виконану згідно з Регламентом підготовчу роботу і ступінь підготовленості питання до розгляду.
3.14. Рішення про розгляд питань затвердженого в цілому порядку денного в іншій послідовності чи про відкладення їх розгляду приймаються більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.
3.15. Рішення про зміну чи виключення питання з затвердженого в цілому порядку денного приймається більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.
3.16. Примирна комісія більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості може прийняти мотивоване рішення про відкладення розгляду питання затвердженого порядку денного засідання примирної комісії на наступне засідання.
3.17. Рішення про розгляд на засіданні примирної комісії питання, не включеного до порядку денного засідання, примирна комісія може прийняти більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.
3.18. Рішення примирної комісії (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання примирної комісії.
3.19. Засідання примирної комісії відкриває, веде і закриває головуючий, який обирається на початку кожного засідання більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості. Примирна комісія може на першому засіданні прийняти рішення про почергове головування та ведення протоколу засідання примирної комісії.
3.20. Головуючий на засіданні примирної комісії:
1) відкриває, закриває та неупереджено веде засідання, оголошує перерви в засіданнях примирної комісії; 2) виносить на обговорення проекти рішень, оголошує їх повну назву, редакцію та ініціаторів внесення; інформує про матеріали, що надійшли до примирної комісії; 3) організовує розгляд питань; 4) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу; 5) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця; 6) створює рівні можливості членам примирної комісії для участі в обговоренні питань; 7) ставить питання на голосування, оголошує його результати; 8) забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні; 9) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити; 10) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні; 11) має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на засіданні; 12) здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.
3.21. Під час засідання примирної комісії головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів.
3.22. Для організації ходу засідання головуючий на засіданні має право:
1) в першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання; якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на голосування першими; 2) проводити сигнальне голосування; 3) ставити запитання.
3.23. Для визначення критеріїв організації і прогнозування ходу засідання та розгляду питань головуючий на засіданні на свій розсуд може оголосити проведення сигнального голосування з тієї чи іншої пропозиції, щоб з'ясувати кількість членів примирної комісії, які її не підтримують або заперечують проти неї.
3.24. Сигнальне голосування проводиться без обговорення і здійснюється підняттям руки; при цьому підрахунок голосів не проводиться, про прийняття будь-якого рішення не оголошується.
3.25. Проведення сигнального голосування не виключає можливості прийняття рішення з того ж питання чи пропозиції згідно з Регламентом.
3.26. Засідання примирної комісії відкривається і проводиться, якщо на ньому присутні не менше 2/3 членів примирної комісії від кожної із сторін колективного трудового спору.
3.27. Якщо відкриття засідання неможливе у зв'язку з відсутністю необхідної кількості членів примирної комісії від кожної із сторін колективного трудового спору (конфлікту), головуючий на засіданні відкладає відкриття засідання на одну годину або переносить засідання на наступний день, який визначається наступним узгодженням представників сторін колективного трудового спору (конфлікту). Ведення протоколу в таких випадках здійснюється членом примирної комісії, який вів протокол попереднього засідання. Якщо цей член примирної комісії відсутній, то ведення протоколу здійснюється членом примирної комісії, якого визначає головуючий.
3.28. На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий на засіданні оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.
3.29. Перед закриттям останнього засідання робочого дня головуючий на засіданні уточнює та оголошує: порядок денний і час проведення засідань примирної комісії на наступний день роботи відповідно до розкладу засідань примирної комісії. Питання, не розглянуті на поточному засіданні, за звичайних обставин підлягають розгляду на наступному засіданні.
3.30. Перехід до розгляду питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє також про назву питання, проекти документів (в тому числі й альтернативні), які підлягають розгляду, та про намічений порядок розгляду питання.
3.31. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення членів примирної комісії, процедурне рішення про це приймається примирною комісією без обговорення.
3.32. До початку розгляду питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення примирній комісії, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування (за звичайних обставин). Такі повідомлення головуючий на засіданні може робити і тоді, коли засідання не може бути відкрито.
3.33. Матеріали, що стосуються питань, які пропонуються до розгляду на черговому засіданні примирної комісії, не пізніше ніж за один день до проведення засідання надаються членам примирної комісії. Оганізація підготовки і подання матеріалів покладається на члена примирної комісії, який головував на попередньому засіданні примирної комісії.
3.34. Тривалість засідання визначається членами примирної комісії. Головуючий оголошує рішення про закінчення засідання на підставі рішення членів примирної комісії.
3.35. Головуючий на засіданні може запросити представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), представників Національної служби посередництва і примирення, експертів, фахівців на засідання примирної комісії, на яких розглядаються питання, що опрацьовуються цими особами або стосуються їх діяльності. Державні службовці запрошуються через керівників відповідних організацій.
4. Участь в роботі примирної комісії незалежного посередника
4.1. Незалежний посередник - це визначена за спільним вибором сторін колективного трудового спору (конфлікту) особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення.
4.2. Основною метою діяльності незалежного посередника є досягнення довіри сторін колективного трудового спору (конфлікту), встановлення співробітництва між сторонами колективного трудового спору (конфлікту), сприяння сторонам колективного трудового спору (конфлікту) в його вирішенні на взаємоприйнятних умовах.
4.3. Діяльність незалежного посередника не може зазнавати втручання з боку будь-якого органу, організації, фізичної особи з метою перешкоджання веденню переговорів, спонукання незалежного посередника до нав'язування сторонам прийняття певного рішення.
4.4. Незалежний посередник має право:
4.4.1. брати участь в усіх засіданнях примирної комісії;
4.4.2. проводити консультації з окремими членами примирної комісії;
4.4.3. пропонувати сторонам для обговорення та відбору різні варіанти вирішення колективного трудового спору (конфлікту);
4.4.4. безоплатно отримувати від сторін колективного трудового спору (конфлікту), НСПП, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для проведення аналізу, розрахунків, підготовки обгрунтувань;
4.4.5. отримувати копії протоколів засідань та рішення примирної комісії;
4.4.6. отримувати копію угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та копію протоколу про розбіжності, якщо колективний трудовий спір (конфлікт) не врегульовано, в день їх підписання представниками сторін;
4.4.7. ініціювати утворення трудового арбітражу у разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "а" і "б" статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";
4.4.8. попереджати членів примирної комісії про допущені ними чи можливі порушення норм чинного законодавства;
4.4.9. повідомляти сторони про можливі наслідки недосягнення ними згоди по суті колективного трудового спору (конфлікту).
5. Участь в роботі примирної комісії представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), Національної служби посередництва і примирення, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок
5.1. В роботі примирної комісії на її запрошення можуть брати участь представники сторін колективного трудового спору (конфлікту), які: - надають примирній комісії інформацію, необхідну для ведення переговорів; - беруть, в разі необхідності, участь в обговоренні питань, що розглядаються на засіданні.
5.2. Представники Національної служби посередництва і примирення відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" можуть брати участь в роботі примирної комісії на всіх її етапах.
Представники Національної служби посередництва і примирення: - сприяють встановленню контактів між сторонами колективного трудового спору (конфлікту); - консультують членів примирної комісії з питань: - компетенції органів стосовно задоволення вимог, які є предметом колективного трудового спору (конфлікту) чи виконання яких сприятиме його вирішенню; -застосування нормативно-правових актів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту); - беруть, в разі необхідності, участь в обговоренні питань, що розглядаються на засіданні; - мають право попереджати членів примирної комісії про допущені ними чи можливі порушення норм чинного законодавства та про наслідки таких порушень.
5.3. В роботі примирної комісії на її запрошення можуть брати участь представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які:
- консультують членів примирної комісії з питань, що відносяться до предмету колективного трудового спору (конфлікту) і належать до компетенції відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; - в межах повноважень відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування сприяють вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).
5.4. Представники профспілок відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" можуть брати участь у роботі примирної комісії. Представники профспілок: - беруть, в разі необхідності, участь в обговоренні питань, що розглядаються примирною комісією; - вносять пропозиції примирній комісії з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
6. Порядок надання слова
6.1. Час, який надається для доповіді, не може бути менше 10 хвилин, співдоповіді - 5 хвилин і заключного слова - 3 хвилини. Виступаючим у обговоренні надається час тривалістю 3 хвилини; для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо голосування проектів рішень - 3 хвилини. У разі необхідності, головуючий на засіданні може на прохання окремого промовця та за згодою більшості членів примирної комісії продовжити йому час для виступу.
6.2. Члену примирної комісії, який вніс пропозицію чи поправку до проекту рішення, на його прохання надається слово для виступу.
6.3. На засіданні примирної комісії ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні. Головуючий на засіданні надає слово членам примирної комісії та запрошеним на засідання з дотриманням черговості, встановленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, з забезпеченням чергування виступів на підтримку і не на підтримку обговорюваної пропозиції та забезпеченням виступів від обох сторін колективного трудового спору.
6.4. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово.
6.5. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для запитань членам примирної комісії від обох сторін колективного трудового спору (конфлікту) по черзі на засадах рівності. Член примирної комісії, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
6.6. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу.
7. Організація розгляду питань
7.1. Обговорення питання на засіданні примирної комісії включає:
1) доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них; 2) співдоповіді від іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту), запитання співдоповідачам і відповіді на них; 3) виступи членів примирної комісії з оголошенням та обгрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій сторін, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі; 4) виступи представників сторін колективного трудового спору (конфлікту); 5) виступи запрошених представників центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань профспілок і роботодавців; 6) оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ; 7) внесення членами примирної комісії пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення; 8) заключне слово співдоповідачів і доповідача (на їх прохання); 9) уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування; 10) виступ з мотивів голосування члена примирної комісії - ініціатора внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав права на виступ перед оголошенням припинення обговорення, або представника від сторони колективного трудового спору (конфлікту); 11) виступи членів примирної комісії з мотивів голосування.
7.2. Згідно з зазначеним переліком головуючий на засіданні надає слово за заявами (письмовими або усними) про надання слова. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу чи прийняття рішення про скорочення обговорення, головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення. Після припинення обговорення слово для виступів надається за усними або письмовими зверненнями членів примирної комісії.
7.3. Рішення щодо поправок до проекту рішення, з процедурних питань та інших, прямо визначених в Регламенті питань, приймаються примирною комісією після скороченого обговорення, яке включає: 1) виступи ініціаторів з внесенням та обґрунтуванням пропозицій; 2) виступ представників обох сторін колективного трудового спору (конфлікту); 3) уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування; 4) виступи з мотивів голосування по одному представнику від обох сторін колективного трудового спору (конфлікту).
7.4. Після обговорення, виступів осіб, запрошених на засідання примирної комісії, чи в ході подальшого обговорення головуючий на засіданні може внести пропозицію про прийняття рішення без подальшого обговорення. Після оголошення такої пропозиції головуючий на засіданні запитує, чи є заперечення. Про свою незгоду члени примирної комісії повідомляють головуючого на засіданні підняттям руки. Якщо заперечень немає, головуючий на засіданні оголошує про перехід до голосування. Якщо є заперечення, головуючий на засіданні на свій розсуд продовжує обговорення або за взаємною згодою з тими, що бажають виступити, надає слово для трихвилинного виступу одному чи кільком промовцям і переходить до голосування.
7.5. Слово для виступу з мотивів голосування надається за усним зверненням члена примирної комісії і після голосування пропозиції, якщо зазначене право на виступ не було використано до голосування і член примирної комісії має намір висловити незгоду з прийнятим рішенням.
7.6. Член примирної комісії може письмово за своїм підписом подати головуючому на засіданні свою окрему думку щодо прийнятого на засіданні рішення. Окрема думка додається до протоколу засідання примирної комісії.
7.7. Під час обговорення будь-якого питання, але до початку виступів з мотивів голосування щодо нього, член примирної комісії може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні, перенесення розгляду питання порядку денного або про закриття засідання. Така пропозиція ставиться на голосування без обговорення і приймається більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.
7.8. Зазначені пропозиції розглядаються в такій послідовності: 1) про перерву у засіданні; 2) про перенесення розгляду питання порядку денного; 3) про закриття засідання.
7.9. Після перерви або, відповідно, після відкриття наступного засідання продовжується розгляд того ж питання, якщо його не було завершено.
7.10. За мотивованим зверненням члена примирної комісії головуючий на засіданні може оголосити перерву у засіданні до 30 хвилин.
8. Порядок голосування пропозицій
8.1. Обговорення і проведення голосування з різних питань і пропозицій проводиться таким чином, щоб з'ясувати дійсне волевиявлення більшості членів примирної комісії щодо них.
8.2. Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього не може перериватися розглядом інших питань порядку денного; якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.
8.3. У разі, коли розгляд питання продовжується наступного дня, оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення і голосування з обговорюваного питання повинні відбуватися того ж дня.
8.4. У разі прийняття рішення без обговорення голосування не відокремлюється в часі від виступів, за винятком випадків оголошення перерви у засіданні.
8.5. Після закінчення обговорення питання головуючий на засіданні оголошує про перехід до голосування.
8.6. Головуючий на засіданні погоджує з членами примирної комісії початок голосування, оголошує необхідну кількість голосів для прийняття рішення, а також про вид голосування, якщо з цих питань від членів примирної комісії надійшли пропозиції.
8.7. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли і не були відкликані.
8.8. Якщо окрема думка члена примирної комісії містить пропозиції щодо обговорюваного питання, то головуючий на засіданні також оголошує ці пропозиції і ставить їх на голосування.
8.9. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), примирна комісія, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, і решта на голосування не ставиться. Вибір прийнятної для подальшого розгляду пропозиції здійснюється більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості. За наявності альтернативних пропозицій голосування про вилучення в цілому будь-якої з них не здійснюється.
8.10. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подальшого розгляду, не надійшло жодної пропозиції чи поправки, вона вважається прийнятою в цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без врахування голосування про її прийнятність для розгляду.
8.11. Якщо пропозиція чи поправка, яка виноситься на голосування, містить кілька положень чи стосується кількох питань порядку денного засідання примирної комісії, або в тому чи іншому вигляді містить кілька частин, кожна з яких має власне правове значення, то за внесеною на засіданні пропозицією голосування може проводитися по її частинах з наступним голосуванням у цілому; процедурне рішення про голосування по частинах може прийматися без обговорення.
8.12. Якщо всі поставлені на голосування частини пропозиції чи поправки прийняті, а в результаті голосування в цілому пропозиція чи поправка відхиляється, або якщо всі поставлені на голосування частини пропозиції чи поправки відхиляються, то пропозиція чи поправка вважається відхиленою в цілому.
8.13. Прийняття рішення при голосуванні пропозицій та поправок здійснюється більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.
8.14. Внесена до пропозиції поправка ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція. Якщо внесена поправка має на меті відхилення пропозиції, то на голосування ставиться текст пропозиції.
8.15. Поправка до поправки ставиться на голосування раніше, ніж основна поправка. У поправку до поправки зміни і доповнення шляхом голосування не вносяться, а подаються у вигляді окремої пропозиції.
8.16. У разі внесення до пропозиції двох або більше поправок проводиться голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше змінює суть пропозиції, потім - щодо поправки, яка менше змінює суть пропозиції, після неї - щодо поправки-доповнення і так далі, доки всі поправки не будуть проголосовані. Якщо ж результатом прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної поправки, остання на голосування не ставиться. Після голосування поправок до пропозиції на голосування в цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.
8.17. У ході розгляду пропозицій і поправок, що стосуються цих пропозицій, можуть вноситися пропозиції про вилучення їх окремих частин. Голосування про вилучення пропозиції в цілому (але не поправки до неї) може здійснюватися за умов, що пропозиція не є альтернативною і до неї є поправки. Рішення про вилучення приймаються більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості.
8.18. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається ініціатор внесення тексту або той, хто його вніс.
8.19. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, переходить до голосування кожної поправки чи пропозиції окремо.
8.20. Перед кожним голосуванням головуючий на засіданні формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, відразу пропонує провести голосування щодо нього.
8.21. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.
9. Прийняття рішення, його оприлюднення та доведення до виконавців
9.1. Рішення примирної комісії з будь-якого питання приймається на її засіданні після його обговорення, крім випадків, зазначених цим Регламентом. Рішення примирної комісії може прийматися без подальшого обговорення на засіданні, якщо проти цього не заперечує жодний члени примирної комісії, присутній на засіданні.
9.2. Пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної більшості голосів на їх підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення пропозиції або проекту рішення заноситься до протоколу засідання.
9.3. Рішення примирної комісії (крім процедурного) вважаються прийнятими, якщо після їх обговорення на засіданні за них проголосувала більшість від фактичної кількості членів примирної комісії, повноваження яких визнані і не припинені достроково сторонами колективного трудового спору (конфлікту), за умови присутності на засіданні не менше 2/3 членів примирної комісії від кожної із сторін колективного трудового спору.
9.4. Рішення з процедурних питань приймаються після їх обговорення за скороченою процедурою або без обговорення у випадках, зазначених у Регламенті. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на засіданні примирної комісії, а також зазначені в Регламенті як такі. Якщо виникає сумнів, чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, рішення про це без обговорення приймається більшістю голосів від фактичної кількості членів примирної комісії.
9.5. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи примирної комісії на одноразове відхилення від закріплених у Регламенті положень, можливість прийняття яких зазначена в Регламенті, здійснюється без обговорення, більшістю голосів від фактичної кількості членів примирної комісії.
9.6. У ході розгляду питання переголосування пропозицій чи поправок до проекту рішення здійснюється примирною комісією після проведення нового обговорення; при цьому допускається проведення обговорення за скороченою процедурою.
9.7. Рішення примирною комісією приймаються шляхом відкритого фіксованого (поіменного) голосування кожного члена примирної комісії.
9.8. Право внесення пропозицій до проекту рішення примирної комісії мають члени примирної комісії, незалежні посередники, представники сторін колективного трудового спору (конфлікту), представники Національної служби посередництва і примирення.
9.9. Після попереднього розгляду проекту рішення примирна комісія приймає рішення щодо включення проек
Категорія: Нормативно-правові акти НСПП | Додав: Ветрик | Теги: примирна комісія, регламент примирної комісії
Переглядів: 452 | Завантажень: 56 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright MyCorp © 2017
Календар


Статистика

Безкоштовний хостинг uCoz