П`ятниця, 28.07.2017, 00:33

Відділення Національної служби посередництва і примирення в Хмельницькій області



· RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [289]
Пошук
 Розділи новин
Головна » Статті » Мої статті

У м. Хмельницькому відбувся регіональний тристоронній семінар
У м. Хмельницькому відбувся регіональний тристоронній
семінар „Соціальний діалог на територіальному рівні: впровадження
норм Закону України „Про соціальний діалог в Україні”
 


         8 грудня 2011 року у приміщенні Університету управління і права м.Хмельницького відбувся регіональний тристоронній семінар „Соціальний діалог на територіальному рівні: впровадження норм Закону України „Про соціальний діалог в Україні”.
         Проведення семінару проходило за участі представників: Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Національної служби посередництва і примирення, Міжнародного бюро праці, Хмельницької обласної державної адміністрації, обласної тристоронньої соціально-економічної ради, всеукраїнських профспілок і об’єднань організацій роботодавців, незалежних експертів.
          Відкрив семінар заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації Гураль Л.А., який вітаючи учасників семінару проінформував присутніх про те, що соціальний діалог нині став важливим інструментом політичної демократії та проведення суспільних реформ для розвитку соціально-економічних і трудових відносин як в Ураїні, так і в регіоні зокрема, оскільки вперше з прийняттям Закону України „Про соціальний діалог в Україні” системно визначились правові засади організації та порядку ведення переговорного процесу.
          Національний координатор МОП України Костриця В.І. після відкриття семінару розповів про історію створення МОП, про значення цієї організації в розбудові Української держави.
          Зокрема, останній пояснив, що принцип рівного ставлення до всіх профспілок і організацій роботодавців закріплено у Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) № 87 від 1948 року про свободу діяльності профспілок і захисту їхніх прав та у статті 3 Конвенції МОП № 144 від 1976 року щодо тристоронніх консультацій стосовно запровадження в життя міжнародних норм у трудовому законодавстві (згідно зі ст. 1 цієї конвенції поняття «репрезентативні організації» означає найбільш репрезентативні організації роботодавців і працівників, які користуються правом свободи професійних об’єднань).
          Наголошено, що МОП у своїх нормах не дає визначення репрезентативності, її критеріїв або найбільш репрезентативної профспілкової організації. Усе це вирішується практикою окремих країн.
          Окремо Костриця В.І. зупинився на взаємодії соціальних партнерів. Так, репрезентативність організацій соціальних партнерів є надзвичайно складною та потребує виваженого підходу до її розв’язання, особливо з боку держави, бо пов’язана з конституційними правами громадян, а також із дотриманням принципу свободи об’єднання.
         Саме тому не існує універсальної моделі визначення репрезентативності профспілок і організацій роботодавців. Кожна країна, зокрема й Україна, повинна визначити свій шлях розв’язання цієї проблеми, беручи до уваги рекомендації Міжнародної організації праці.
Репрезентативність профспілки або організації роботодавців означає їх здатність виступати з певних питань у колективних трудових відносинах, особливо як сторона в колективних договорах і угодах, а також колективних трудових спорах.
Визначення найбільш репрезентативної профспілки чи організації роботодавців, якій надаються встановлені права, повинно передбачити такі привілеї, як проведення колективних переговорів, консультації з державною владою для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм, участь у тристоронніх органах або обрання делегатів до міжнародних організацій.
Також, принцип репрезентативності застосовують у разі, коли в певній справі зацікавлених у діяльності більше, ніж одна організація профспілок або організація роботодавців, які не створили спільної репрезентації, а також не погоджуються на спільну діяльність. За цих умов правило репрезентативності виконує роль загального правила суперечності, на підставі якого виникає організація, що отримує повноваження на діяльність як сторона у цих відносинах.
До обговорення норм Закону України „Про соціальний діалог в Україні” приєдналися – Пилипчук Ольга Дмитрівна, заступник директора Департаменту соціального страхування і партнерства та начальник відділу соціального партнерства Міністерства соціальної політики; Ривак Іван Миколайович, член Національної ради від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та голова Львівського обласного об’єднання роботодавців; Приходько Валентина Іванівна, заступник керівника Управління та завідувач відділом соціального діалогу апарату Федерації профспілок України.
Соціальними партнерами наголошено на необхідності ефективного функціонування соціально-економічних рад, які повинні готувати консолідовані позиції сторін соціального діалогу щодо стратегії економічного і соціального розвитку України та шляхів вирішення існуючих проблем у цій сфері. Завданнями рад є підготовка та надання узгоджених рекомендацій і пропозицій Президентові України, Верховній раді України та Кабінету Міністрів України з питань формування та реалізації державної економічної та соціальної політики, регулювання трудових, економічних, соціальних відносин.
Тему реалізації норм Закону в частині утворення та організації діяльності територіальних тристоронніх соціально-економічних рад розкрив Морозович Б.Й. – в.о. керівника секретаріату Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Так, до прийняття Закону, регіональні ради здійснювали свою діяльність відповідно до положень, які затверджувалися розпорядженнями місцевих органів виконавчої влади за погодженням з профспілками та організаціями роботодавців. Ніякими правовими актами не унормовувалась діяльність ТСЕР, крім доручення
Президента України місцевими органами влади створити умови для формування на регіональному рівні тристоронніх допоміжних органів із соціально-економічних питань.
            Однак, на сьогодні, функції та права ТСЕР визначені статтею 18    Закону: „Територіальна рада здійснює дорадчі консультативні та узгоджувальні функції шляхом вироблення пропозицій, рекомендацій тощо”.
          Таким чином, до компетенції територіальних рад віднесено погодження та участь у прийнятті головних програмних документів щодо розвитку регіонів.
          Незалежний експерт Зарько Н.І. презентувала результати дослідження функціонування Національної та територіальних тристоронніх соціально-економічних рад.
          Зокрема, у квітні 2011 року було проведено опитування членів НТСЕР та членів і секретарів АР Крим, 24-ьох обласних та 2-ох міських (у м. Києві та Севастополі) тристоронніх соціально-економічних рад, після якого в цілому зроблено висновок, що всі респонденти відзначили позитивне сприйняття норм прийнятого Закону та певний оптимізм у покращенні функціонування тристоронніх органів на місцях, хоча 14,5 % респондентів не зовсім розуміли трактовку норм ЗУ „Про соціальний діалог в Україні”.
         Від Національної служби посередництва і примирення виступила Бабич Т.Л. – начальник відділення НСПП в Хмельницькій області, яка розкрила проблемні питання по визначенню репрезентативності суб’єктів сторін профспілок і роботодавців на територіальному рівні.
          Бабич Т.Л. передала привітання всім учасникам семінару від Голови НСПП Окіса О.Я. та розповіла про практичне застосування Закону України „Про соціальний діалог в Україні” як в Хмельницькому регіоні, так і в Україні загалом.
До учасників семінару доведено статистичну інформацію про те, що упродовж липня-листопада поточного року для проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності від суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців надійшли документи:
– на національному рівні від 2 всеукраїнських об’єднань профспілок (Федерації професійних спілок України, Федерації професійних спілок транспортників України) та 2 всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців (Федерації роботодавців України та Конфедерації роботодавців України);
– на галузевому рівні від 50 суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців (39 всеукраїнських профспілок і 11 всеукраїнських галузевих об'єднань організацій роботодавців);
– на територіальному рівні від 173 суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців, з яких 140 – від профспілок та 33 – від організацій роботодавців.
За результатами проведеної оцінки відповідності критеріям репрезентативності, на підставі висновків Комісій згідно з рішеннями були визнані репрезентативними та отримали свідоцтва про визнання репрезентативності:
на національному рівні – 4 всеукраїнських об’єднання, з яких 2 всеукраїнських об’єднання профспілок (Федерація професійних спілок України, Федерація професійних спілок транспортників України) та 2 всеукраїнських об’єднання організацій роботодавців (Федерація роботодавців України, Конфедерація роботодавців України);
на галузевому рівні – 31 суб’єкт, а саме: 7 всеукраїнських галузевих об’єднання організацій роботодавців та 24 всеукраїнських галузевих профспілок;
на територіальному рівні – 121 суб’єкт, а саме: 34 обласних організацій роботодавців та 87 обласних організацій профспілок.
Зокрема, в Житомирській області отримали свідоцтва про визнання репрезентативності 1 обласна організація роботодавців та 8 обласних організацій профспілок; в місті Києві та Київській області -                       2 обласні організації профспілок; в Черкаській області - 1 обласна організація роботодавців та 5 обласних організацій профспілок; в Чернігівській області - 2 обласні організації роботодавців та 2 обласні організації профспілок.
Не визнані репрезентативними 3 організації: Луганська
територіальна профспілкова організація Донецької залізниці, Київська міська організація роботодавців, Всеукраїнська профспілка працівників – мігрантів в Україні та за її межами.
Бабич Т.Л. наголосила, що маючи певний досвід проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців, існують проблеми, які виникають саме на територіальному рівні.
Зокрема, однією із  проблем є відсутність статистичних даних про загальну чисельність зайнятого населення в районах та містах районного значення для здійснення оцінки відповідності критерям репрезентативності щодо чисельності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців.
Наприклад, НСПП зроблено запит до Державної служби статистики з проханням сприяти у вирішенні даної проблеми. Водночас, за даними Державної служби статистики статистичні спостереження щодо чисельності зайнятого населення районів і міст районного значення не здійснюються.
Іншою проблемою, є відсутність даних щодо чисельності зайнятого населення у певних галузях, оскільки Державна служба статистики України здійснює статистичні спостереження по видах економічної діяльності.
Підводячи підсумки семінару – начальник Головного управління праці та соціального захисту населення ОДА Лукомська С.І. висловила подяку Костриці В.І. – Національному координатору МОП в Україні за плідну співпрацю та запевнила, що всі партнери соціального діалогу зацікавлені у подальшому впровадженні норм Закону з питань поліпшення стану соціально-трудових відносин, як на рівні конкретного підприємства, так і в державі в цілому.
Категорія: Мої статті | Додав: Ветрик (09.12.2011)
Переглядів: 162 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Календар


Статистика

Безкоштовний хостинг uCoz